Персональный сайт - Куточок фізінструктора
Головна | Реєстрація | Вхід | RSSСубота, 03.12.2016, 18:37

Меню сайту
Наше опитування
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 125
Наші контакти

Куточок фізінструктора

 
      
 
ІНСТРУКТОР З ФІЗКУЛЬТУРИ:
ЛОПАТА  НАТАЛІЯ  ВАСИЛІВНА
ОСВІТА - СТУДЕНТКА V КУРСУ КМПУ ім.Б.ГРІНЧЕНКА
КВАЛІФІКАЦІЙНА КАТЕГОРІЯ -  БЕЗ КАТЕГОРІЇ
ПЕДАГОГІЧНИЙ СТАЖ - 2 РОКИ
ПЕДАГОГІЧНЕ КРЕДО:
ДИТИНУ МОЖНА ВИХОВАТИ ЛАСКОЮ ТА ДОБРОТОЮ І РОЗУМІННЯМ.

ЗНАРЯДДЯМ І ПОСЕРЕДНИКОМ ВИХОВАННЯ ПОВИННА БУТИ ЛЮБОВ,

А МЕТОЮ - ЛЮДЯНІСТЬ.

 

Методичні рекомендації для вихователів щодо організації занять з фізичної культури

 

            Фізкультурні заняття розглядаються як цілеспрямована та унормована форма організованої навчально-пізнавальної діяльності з фізичної культури та формування основ здорового способу життя. Вони дають змогу систематично, послідовно формувати, закріплювати й удосконалювати рухові вміння та навички, розвивати фізичні якості, давати дітям спеціальні знання та прищеплювати потребу в повсякденних заняттях фізичною культурою, оптимізувати рухову діяльність.

            Організоване навчання у формі фізкультурних занять проводиться, починаючи з третього року життя. Тривалість занять для дітей раннього віку – 15-20 хв., старшого – 30-40 хв. Тривалість частин заняття (вступної, підготовчої, основної і заключної) та обсяг матеріалу не постійні, вони змінюються залежно від освітніх завдань, умов проведення заняття.

            Обов’язкові умови проведення занять з фізичної культури: вологе прибирання зали, провітрювання приміщення, підготовка фізкультурного обладнання та інвентарю. Обладнання та інвентар мають бути безпечними у використанні, естетично привабливими та відповідати віку вихованцям за розмірами, вагою тощо. Одяг та взуття дітей добираються з урахуванням місця проведення занять і пори року. 

            За освітніми завданнями, співвідношенням нового і знайомого програмового матеріалу фізкультурні заняття поділяють на :

·        мішані (подається новий руховий матеріал та закріплюються раніше набуті уміння і навички; співвідношення знайомого та нового матеріалу на таких заняттях складає 3:1 або 4:1);

·        заняття на закріплення й удосконалення рухових вмінь та навичок, або тренувальні (будується на більш або менш знайомих вправах);

·        контрольні (проводяться за потребою в кінці місяця або кварталу, півріччя з метою перевірки рівня сформованості рухових умінь і навичок, спеціальних знань, розвитку фізичних якостей тощо).

За змістом рухових завдань і методикою проведення фізкультурні заняття розрізняють:

·         комплексні, або інтегровані, мішані (включають стройові, загально розвивальні вправи, основні рухи, рухливі ігри та інші види фізичних вправ; проводяться з використанням комплексу наочних, словесних, практичних методів і прийомів навчання залежно від віку дітей);

·         сюжетні (будуються, як правило, за типовою структурою, але у формі «рухової розповіді», де всі рухові завдання пов’язані спільним сюжетом і виконуються в цікавих ігрових ситуаціях, на імітаціях тощо); 

·         ігрові (всі освітні завдання розв’язуються лише з допомогою ігор (3-5): спочатку проводяться 1-2 гри малої і середньої рухливості, потім – 1-2 гри великої рухливості, на закінчення – малорухлива гра; ігри добираються так, щоб за руховим змістом вони відповідали змісту всіх структурних частин типового заняття; проводяться на закріплення набутих рухових навичок або з контрольною метою);

·         домінантні (акцентовані на реалізацію певних освітніх завдань, застосування певних засобів фізичного розвитку тощо, наприклад: заняття на розвиток швидкісно-силових якостей, або на оволодіння елементами спортивної гри чи вправи, або заняття з переважним використанням певного виду фізкультурного обладнання, інвентарю тощо).

Фізкультурні заняття є щоденними:

·         двічі на тиждень вони проводяться у відведений для цього час у фізкультурній залі або на майданчику (за сприятливої погоди у період з квітня до жовтня);

·         в інші дні тижня проводяться два заняття фізичними вправами на свіжому повітрі під час денних прогулянок (у всі пори року за сприятливих погодних умов) та один раз на тиждень проводиться похід за межі дошкільного закладу, якщо є відповідні природні умови для організації елементарного дитячого туризму.

Заняття на свіжому повітрі проводить вихователь групи або інструктор з фізичної культури  з допомогою вихователя. До їх проведення, як і до занять в залі, можуть залучатися музичний керівник, помічник вихователя.

Усі заняття на свіжому повітрі мають таку саму тривалість, що й заняття у залі. Проте якщо вони проводяться у холодну погоду або з ухилом на оволодіння елементами спортивних ігор чи вправ їхня тривалість може дещо збільшуватися (до 5 хв.). Оскільки ці заняття проводяться під час проведення прогулянок, то важливо правильно обрати період їх проведення: в холодну погоду їх доцільно організовувати під кінець перебування дітей на повітрі, щоб запобігти переохолодженню організму після отриманих фізичних навантажень; у теплу пору такі заняття варто розпочати через 10-15 (до 20) хв. після виходу на майданчик, щоб діти встигли адаптуватися до погодних умов і щоб фізіологічні показники  - частота пульсу й дихання – досягли належного для активної рухової діяльності рівня.

Особливої уваги педагогів і медичного персоналу потребує забезпечення на заняттях з фізкультури оптимальних навантажень на дітей, що забезпечує більш високу працездатність дитячого організму й не викликає у дітей перевтоми. Помірна втома активізує відновлювальні процеси в організмі, пожвавлює темпи та поліпшує показники фізичного розвитку.

Педагоги мають стежити за зовнішніми ознаками реакції дітей на запропоновані їм загальні навантаження, як от: колір шкіри обличчя, спітнілість чола, щік, голови, спини, спосіб і ритмічність дихання (через ніс або рот, поява задишки), якість виконання рухів, стан постави, дисципліна, рівень дитячої уваги, інтересу, млявість чи надмірна рухливість тощо. За перших ознак перевтоми або передчасної втоми, слід вжити заходів щодо їх запобігання й підтримання здорового тонусу: внести зміни у зміст заняття, методику його проведення, дозування вправ, ввести додаткові паузи для відпочинку тощо, стосовно всієї групи, підгрупи чи окремих дітей. Основний показник реакції, організму на загальні навантаження – частота пульсу. Проводячи пульсометрію у дітей, слід враховувати таку орієнтовну динаміку зміни частоти пульсу порівняно зі станом спокою: упродовж вступної частини заняття вона зростає на 10-15%, підготовчої – на 20-25%, під кінець основної – на 60-80%, у заключній частині знижується приблизно до рівня вступної, а повертається до норми через 3-5 хв. після завершення заняття.

З регулюванням навантажень тісно пов’язані загальна і моторна щільність фізкультурних занять

Загальна щільність заняття — це відношення педагогічно виправданого часу до тривалості всього заняття. Педагогічно виправданим є час, відведений педагогом на пояснення і роз'яснення, показ дій, вказівки, зауваження, заохочення, оцінки, допоміжні дії (шикування і переши­кування дітей, роздача і збирання атрибутів, установка й прибирання обладнання), безпосереднє виконання вправ дітьми тощо. Час, витрачений на розмови з колегами, не­доцільні пояснення та повчання, довгі бесіди, аналіз дій і поведінки дітей, довготривале очікування ними своєї черги під час виконання вправ чи при підготовці місця заняття, обладнання й інвентарю, зайві перешикування, повороти тощо, є педагогічно невиправданим і при визначенні за­гальної щільності занять не враховується. Тому всі ключові моменти організації та проведення занять слід ретельно продумувати, щоб час занять був педагогічно виправданим, а відтак загальна щільність занять наближалася до 100 %.

Моторна щільність розглядається як відношення часу, проведеного дітьми у русі, до тривалості заняття. Вона визначається методом індивідуального хронометражу і має орієнтовні вікові норми: для дітей 4-го року життя – 55-60 (до 65)%,  5-го року життя — 60-65 (до 70)%,  6-го року життя — 65 -70 (до 75)%,  для 7-го року життя — 70-75 (до 80)%. Ці показники можуть коливатися у зазначених межах, оскільки залежать від ряду чинників: типу заняття (наприклад, моторна щільність мішаних занять менша, ніж занять-тренувань), складності рухів, ступеня їх засвоєння, рівня рухової підготовленості, організованості дітей.

 

Існують різні шляхи регулювання моторної щільності занять, а саме:

·           вибір раціональних способів організації дітей для виконання рухів та доцільне поєднання різних способів організації впродовж заняття. При цьому слід урахову­вати, що фронтальний спосіб організації забезпечує мо­торну щільність на рівні 75-88%, груповий — 66-75%, потоковий — 62-70 %, змінний — 58-66 %, спосіб коло­вого тренування — 72-84 %, індивідуальний — 18 -24 %;

·            поєднання вправ з основних рухів у комплекси - зв'язки (особливо зручне при потоковому, змінному, іноді — при індивідуальному, груповому способах організації);

·           заповнення пауз під час очікування дітьми своєї черги або при зміні обладнання простими додаткови­ми руховими завданнями, які не потребують ретельного контролю дорослого;

·          розміщення й максимальне (можливо, багатоцільове) використання на занятті великого і дрібного обладнання;

· забезпечення достатньої кількості посібників та ін­вентарю, використання обладнання, зручного для одно­часного виконання одних і тих самих рухів дітьми (це дає змогу уникнути довгих очікувань дітьми своєї черги);

·          педагогічно виправдане застосування словесних і на­очних прийомів (передусім пояснень, показу, оцінок тощо);

·     організація виконання рухів під рахунок або музич­ний супровід (йдеться про рухи, які можна виконувати у загальному ритмі й темпі, наприклад: ходьбу, біг, під­скоки, загально розвивальні вправи).

 

Поряд з традиційними засобами фізичного виховання, оздоровлення дошкільників у практиці роботи дошкільних закладів знаходять місце інші, наприклад:

-        фітбол – гімнастика   – вправи з використанням м’яча, що має певні властивості (розмір, колір, запах, пружність), які застосовують з оздоровчою метою;

-        стретчинг – система вправ, заснована  на статичних розтягненнях м’язів тіла і хребта, яка дає змогу запобігати порушенню постави, має оздоровчий вплив на весь організм, допомагає активізувати його захисні сили.

 

           

Бережіть час
Музичний привіт
День у році
«  Грудень 2016  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
   1234
567891011
12131415161718
19202122232425
262728293031
Друзі сайту
Меню на сьогодні

Copyright MyCorp © 2016